В полоні прірви.
Спочине більшість.
По-клик...
Хви-лі...
Зни-кай...
Бе-рег...
Вітер рипить...
Вічність.
Океан...
Океан...
Вічність...
Океан...
Океан...
Вічність...
За це століття.
Спочине більшість.
По-клик...
Хви-лі...
Зни-кай...
Бе-рег...
Вітер рипить...
Вічність.
Океан...
Океан...
Океан...
О-ке-ан...
Ми несемо хрест за стихію.
Це наша їжа і це наш дім.
Від рідного дому лишилась зола. (2)
Нас забирають до прірви сирени.
Наша вічність схована в дні.
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1