Соло... Це коли вистарчить лише одного? Наго, нагло, по швидше б і на довго... На кого чи на що? та вже як пошлють. немаючи клею, напевно не розіб'ють.
Чи достатньо того, що насправді маєш? Як завжди незвичний, будуєш і ламаєш. З натяком і так, щоб почули:\"Я живу і центрі.\" До друзів? навіщо? Всі ж справи перетерті!
Десь проскочить посмішка, а ще краще погляд, Десь проскочить мода, в тебе ж просто одяг... Огляд кращих на майбутнє:\"Залиш номер телефону)\" Почуття здереш на сайті, відправиш бандероллю.
Залапані талії в п'яному ритмі, класика жанру - молодість! Діти... Не варта безглуздя, варта божевілля! Така жива, первинна, не займана, не винна.
ну що ви знову з тим:\"Йдем на паті!!!\" Я б з радістю, а комунальні мої хто оплатить? От знову крутисться на язику. Що б не забирали - не забрати музику.
І підвладні ріки,небо, кручі! Якщо ти вчиш,рано чи пізно прийдуть учні. Соло - це коли в кишеню не поліз за словом.
Словом, ти не сам, коли ти граєш соло!
Коли ти граєш соло… Словом, ти не сам, коли ти граєш соло!.. 2 куплет. Соло, як не видатний з видатного роду. Погоди в стилі соло не проси в природи. Не складеш пригоди з одним актором головної ролі. Соло – страва без перцю і без солі…
Завжди бути наготові, якщо ти на хвилі, Зачіпки не в мові, причина в стилі. Всі встигли зробити вдих і під воду, Соло – не достукатись без пін-коду.
Молотись Богу з натовпом чи самому? Яка різниця?! Він почує всіх, почує твоє соло! Коло навколо колишніх крил, Коли олівець не зміниш на акрил…
Соло – не кайфово? Хто тоді підтримає на даху? Коли мені зайде постояти на краю, І байдуже, де спинишся: в пеклі чи в раю… Соло… Тільки би не збитись зі шляху…
Не перестану бачити, коли буду соло… Ваша краса – найкращий вітамін для мого зору.