можна казати, що над усе любиш, й за спиною ницо зраджувати вимагати від людей щирості, навздогін їм показуючи середній палець.
злитися, коли хтось прийшов невчасно, й завжди спізнюватись на зустрічі осуджувати жорстокість та зверхність, щосили піддаючи ногою свого кота для втіхи
просити: пробач, й ніколи не пробачати просити: почуй, і ніколи не чути
прохати: не йди, ніколи ні до кого не повертаючись порушувати чужі кордони, вдаючи із себе миротворця спонукаючи в комусь війни, баталії, вибухи без перемир'я.
брати й не віддавати горіти й не освітлювати розуміти й мовчати хотіти, не даючи нічого взамін.
можна все життя бути людиною ніколи цього так і не зрозумівши. (Марк Лівін)