Бiла Вежа - Бiла Вежа | Текст песни

• Тексты песен
• Бiла Вежа
• Бiла Вежа

Споконвіків вона стоїть
Не владний час, ні доля сива
Погорду постать похилить,
Стоїть на скелі вежа біла

В полоні білої вежі знов
Кипить в тобі гаряча кров
Ти – в’язень зовні білих стін
В оточенні німих цеглин

Споконвіків вона мовчить

Але все бачить і все чує
Та десь у хмар вдалині
Її думки весь час мандрують

В полоні білої вежі знов
Кипить в тобі гаряча кров
Ти – в’язень зовні білих стін
В оточенні німих цеглин

Назад нема вороття
По сходах вверх в небуття
Останній крок і останні слова

Бiла Вежа еще тексты