Олександр Пономарьов - Пелюстки Старовинного Романсу (Ліна Костенко) | Текст песни

• Тексты песен
• Олександр Пономарьов
• Пелюстки Старовинного Романсу (Ліна Костенко)

(с) Ліна Костенко - Пелюстки Старовинного Романсу

Той клавесин і плакав,
І плекав чужу печаль.
Свічки горіли кволо,
Старий співак співав,
Як пелікан, проціджуючи
Музику крізь воло.

Приспів:
Старий музика
Плакав не про нас,
Той голос був,
Як з іншої акустики,
Але губив під люстрами
Романс - прекрасних слів
Одквітлі вже пелюстки.


На голови, де, наче солов'ї,
Своє гніздо щодня звивають будні
Упав романс, - як він любив її
І говорив слова їй незабутні.

Приспів.

Старий співав
Без гриму, без гримас.
Були слова палкими,
Несучасними.
О, заспівайте
Дівчині романс!
Жінки втомились
Бути непрекрасними.

О, заспівайте
Дівчині романс...


Олександр Пономарьов еще тексты