Полинове поле (Украинский готик-метал) - Вiтер з пiвночi | Текст песни

• Тексты песен
• Полинове поле (Украинский готик-метал)
• Вiтер з пiвночi

Де ліси старі стоять
Де панує морок
Там живе душа моя
У високих горах.

Зорі падають з небес
В полинове море
Полем стелиться туман
З місяцем говорить.

Вітер з півночі летить
Тишу розвіває
Приліта туди завжди
Волю там шукає.

Приспів:
Через темряву в ніч
Через сльози і біль
Коли впаде сльоза
Спалахнуть небеса.

Запалають вони
І розвіють пітьму
Своїм світлом життя
Я освічу йому.

Проросте гіркий полин
Із землі сирої
А з долоні упаде
Чорна крапля крові.

Забере ту кров земля
І поверне силу
З дерева листок впаде
На пусту могилу.

А коли могильний камінь
Сльози осені омиють
На плиті слова останні
Світу правду всю відкриють.

Приспів

Полинове поле (Украинский готик-метал) еще тексты