1 Я не твій брат, ти не сестра моя Ніколи не розказуй мені хто І в чому я винен на нашій землі Люди як кораблі Кожен пливе, поки хвиля несе І поки глибока вода Глибока і темна до самого дна До самого, самого дна 2 На глибині зустрічаються всі Так ніби в морі місця нема І труться пузами, аж стогне земля Від зависті, підлості й зла Хтось не доплив, бо йому помогли Набрати повні трюми води
Бо стати героями тої війни Дуже хотіли вони Приспів: А до берега тихо хвилі несуть Поранені душі живих кораблів А від берега знову в море ідуть Ті хто вірив і правду знати хотів 3 Наш океан знає більше ніж ми Секрети всі у нього на дні А ми ходим зверху великі й малі Люди як кораблі Хоть допливем і не вірить ніхто Що ним зацікавилось дно І серед вітрів ми не чуєм щурів Які прогризають нам дно.